«Шкандаль» на весіллі «по-модньому» або в Камя’янському відкрили театральний сезон

Новий, 37-й сезон Академічний музично-драматичний театр імені Лесі Українки м. Кам’янскього розпочав виставою за славнозвісною комедією класика національної драматургії Михайла Старицького «За двома зайцями» у постановці режисера Олександра Варуна.

Але перш ніж розпочалася вистава, на прихильників театру чекав невеликий концерт просто неба, до програми якого увійшли улюблені українські народні пісні та запальні танці у виконанні солістів-вокалістів та артистів балету. І в цьому не було б нічого особливого, якби на майданчику – оце так сюрприз!– не з'явилася раптом знаменита Проня Прокопівна у супроводі своїх родичів, та ще й верхи на велосипеді! Під дружний сміх та оплески глядачів вона зробила «коло пошани». А потім директор театру, заслужений працівник культури України, заслужена артистка Казахстану Маргарита Кудіна запросила всіх до зали.

В урочистій церемонії відкриття чергового сезону взяли участь заступник міського голови Олександр Чернишов та секретар управління Кам`янської єпархії архидіакон Макарій, які привітали колектив театру та глядачів зі знаменною подією – відкриттям чергового театрального сезону – та побажали артистам нових творчих успіхів на ниві духовного відродження. Щиро подякувавши за теплі побажання, директор театру Маргарита Кудіна запросила присутніх переглянути нову роботу наших артистів.

Мабуть, немає потреби зайвий раз нагадувати історію створення культової комедії Михайла Старицького, який, взявши за основу маловідому п'єсу Івана Нечуя-Левицького «На Кожум'яках», зробив з неї справжній шедевр. Починаючи з часу її першої постановки, що відбулася 133 роки тому у Києві, комедія не сходить зі сцен українських театрів, ще більшої популярності їй надав не менш відомий однойменний фільм режисера Віктора Іванова з Олегом Борисовим та Маргаритою Кринициною у головних ролях , знятий на студії імені О.Довженка у 1961 році.

Слід зазначити, що такі широковідомі твори, як комедія Старицького, дуже важко втілювати на сцені, оскільки досвідчений глядач мимоволі подумки порівнює побачене на сцені з відомими кіно- та театральними версіями. Забігаючи наперед, наважусь стверджувати, що наші актори блискуче упоралися зі складним завданням, створивши оригінальний, не схожий на інші, яскравий спектакль, насичений іскрометним гумором, піснями й танцями. Власне, це цілком узгоджується із задумом Старицького, чия п'єса має підзаголовок: «Комедія із міщанського побиту з співами і танцями». Завдяки неперевершеній мовній стилістиці та соковитому гумору п`єси у поєднанні з цікавими режисерськими знахідками й виконавською майстерністю акторів, досить невибаглива історія про жениха-невдаху, збанкрутілого цирюльника Свирида Голохвостого, що намагався одружитися з багатою, але незугарною Пронею, одночасно залицяючись до бідної красуні Галі, перетворюється на справжній фейерверк кумедних мізансцен та дотепних діалогів, що вдало доповнюються мімікою, пластикою, музичними та хореографічними номерами.

Молодий талановитий актор Геннадій Василенко неначе народився в образі хвалькуватого та ласого до жінок «хранта» Голохвастова, котрий намагається поправити скрутне матеріальне становище, «скоропостижно» оженившись на «грошах», тобто на Проні. Провідну жіночу роль чудово виконує Ірина Чваркова, яка заявила про себе як блискуча характерна актриса. Її Проня викликає і сміх, і жаль. Сценічний дует Голохвастова та Проні неможливо спостерігати без гомеричного сміху, настільки виразно, іноді вдаючись до гротеску, змальовують вони образи своїх персонажів. Особливої кумедності додає суржик, яким вони розмовляють.

Яскравими барвами відрізняються й образи подружжя Сірків – батьків Проні, яких ми бачимо у виконанні актриси Лілії Марченко (Явдокія Пилипівна) та заслуженого артиста України Анатолія Вертія (Прокіп Свиридович). Досить несподіваною особисто для мене була поява на сцені актриси Марини Юрченко в образі Секлити Лимарихи – матері Галі (цю роль також грає Валентина Галенко). Однак М.Юрченко чудово впоралася із «віковою» роллю, її Секлита приваблює своїм щирим вболіванням за дочку та темпераментною грою. Скромна та щира Галя – у виконанні молодої актриси Аліни Балагури (у цій ролі глядачі також побачать Світлану Нікітенкову-Вертій та Тетяну Самойленко), яка вірно кохає свого судженого Степана (Євген Конорєв, а також Богдан Діденко і Максим Монастирський).

Власне, серед інших виконавців дуже важко когось виділити, бо навіть другорядні персонажі завдяки режисерській майстерності та злагодженому акторському ансамблю вийшли надзвичайно виразними. Взяти хоча б Химку, служницю Сірків (актриса Юлія Жиліна), з її простонародним гумором та химерними звичками. Запам`ятовуються лукаві та манірні подружки Проні: Настя (Вероніка Полєва) та Наталка (Тетяна Білянська) . У цих невеличких ролях також задіяні Вікторія Тютюренко, Ольга Онискевич, Анжела Єрмоленко та Олександра Івлюшкіна. А що вже говорити про галасливих та невгамовних кумась Секлити Лимарихи – Марту та Устю, якими їх змальовують актриса Ірина Долінкіна та заслужена артистка України Світлана Комарова (в іншому складі – Наталя Шарай та Тетяна Грика)! Такого жару давали вони на іменинах куми, що аж іскри з очей сипалися! Святенниця-черниця Меронія (актриса Ганна Бахмут) також не відставала від веселих кумась, відколюючи такі колінця, що куди там. Не можна не згадати й колоритних шаферів Голохвастова – Ореста (Євген Босенко) та Кирила (Олег Єрмоленко).

Наостанок хотілося б окремо відзначити лаконічні, але виразні декорації (художник-постановник Ірина Кохан), які легко трансформуються, а також яскраві костюми й вдале музичне оформлення. Вистава йде у супроводі живої музики у виконанні оркестру (диригент Євген Куров), а музику та тексти пісень написали заслужені артисти України Валентин Талах та Віктор Коломієць. І, звичайно ж, «картина міщанського побиту» виглядала б набагато біднішою без танців у постановці балетмейстера Наталі Клішиної. Вдячні глядачі нагородили усіх без винятку творців вистави букетами осінніх квітів та бурхливими оплесками. 

Фото: Дніпродзержинський академічний музично-драматичний театр імені Лесі Українки